Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 914/2779/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2014 року у справі № 914/2779/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнафт-Львів" до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про стягнення суми, -

Встановив:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юнафт-Львів" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про стягнення 493793,58 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 1109041114 від 14 вересня 2011 року та 24481,50 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Львівської області від 6 серпня 2013 року, залишеним без змін постановою Львівської апеляційного господарського суду від 5 листопада 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 493793,58 грн. основного боргу, 24481,50 грн. 3 % річних, 10365,50 грн. судового збору.

Відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про відстрочення виконання судового рішення у справі строком на три роки.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 3 лютого 2014 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2014 року, в задоволенні зазначеної заяви відповідача відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення про відстрочення виконання судового рішення у справі строком на три роки.

Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В основу судового рішення про надання, зокрема, відстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Обґрунтовуючи заяву стосовно відстрочення виконання судового рішення у справі, відповідач посилався на те, що за договірними зобов'язаннями з третіми особами він має заборгованість в розмірі 11638020 грн. і сплата боргу у даній справі в розмірі 528640,58 грн. може призвести до часткової дестабілізації функціонування філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", яка щомісяця несе чималі затрати для забезпечення безпечного та належного функціонування Єдиної газотранспортної системи України, в тому числі, на придбання природного газу на виробничо-технологічні витрати для подальшого транспортування природного газу споживачам України та до країн Європи. Негайне виконання рішення у даній справі може призвести до таких наслідків, як: вилучення грошових коштів з господарського обігу, виникнення дефіциту оборотних активів, зниження ділової активності підприємства, неможливість здійснення своєчасних розрахунків за поточними господарськими операціями, суттєве погіршення фінансово-економічного положення підприємства.

Відмовляючи в задоволенні даної заяви, господарський суд першої інстанції виходив з положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та відсутності доказів, які б підтвердили неможливість виконання судового рішення. Крім того, суд вказав на той факт, що кредиторська заборгованість не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати вартості поставленого йому товару, і відповідач, як юридична особа, має самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, а значне відтермінування виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, укладеним з позивачем, істотно порушить права та інтереси останнього.

З такою ухвалою господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши її без змін.

Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання прийнятого у справі судового рішення є правомірним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства України, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на зазначене, прийняті у справі ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Львівської апеляційного господарського суду від 20 лютого 2014 року у справі № 914/2779/13 - без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.